| ключ1 – іменник чоловічого роду | ||
| (знаряддя; засіб для розуміння; найважливіший пункт; вимикач у телеграфному апараті; знак на початку нотного рядка; ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ключ | ключі́ |
| родовий | ключа́ | ключі́в |
| давальний | ключу́, ключе́ві | ключа́м |
| знахідний | ключ | ключі́ |
| орудний | ключе́м | ключа́ми |
| місцевий | на/у ключі́, ключу́ | на/у ключа́х |
| кличний | клю́чу* | ключі́* |