| | |
| клінкерува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | клінкерува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | клінкеру́ймо |
| 2 особа | клінкеру́й | клінкеру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | клінкерува́тиму | клінкерува́тимемо, клінкерува́тимем |
| 2 особа | клінкерува́тимеш | клінкерува́тимете |
| 3 особа | клінкерува́тиме | клінкерува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | клінкеру́ю | клінкеру́ємо, клінкеру́єм |
| 2 особа | клінкеру́єш | клінкеру́єте |
| 3 особа | клінкеру́є | клінкеру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| клінкеру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | клінкерува́в | клінкерува́ли |
| жін. р. | клінкерува́ла |
| сер. р. | клінкерува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| клінкеро́ваний |
| Безособова форма |
| клінкеро́вано |
| Дієприслівник |
| клінкерува́вши |
