кметь – іменник чоловічого роду, істота | ||
(селянин) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кметь | кме́ті |
родовий | кме́тя | кме́тів |
давальний | кме́теві, кме́тю | кме́тям |
знахідний | кме́тя | кме́тів |
орудний | кме́тем | кме́тями |
місцевий | на/у кме́теві, кме́тю, кме́ті | на/у кме́тях |
кличний | кме́тю | кме́ті |
[іст.] |