| ко́внір – іменник чоловічого роду | ||
| (комір) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ко́внір | ко́вніри |
| родовий | ко́вніра | ко́внірів |
| давальний | ко́вніру, ко́внірові | ко́внірам |
| знахідний | ко́внір | ко́вніри |
| орудний | ко́вніром | ко́внірами |
| місцевий | на/у ко́внірі | на/у ко́внірах |
| кличний | ко́вніре* | ко́вніри* |
| [рідко] |