| | | | |
| колонізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | колонізо́ваний | колонізо́вана | колонізо́ване | колонізо́вані |
| родовий | колонізо́ваного | колонізо́ваної | колонізо́ваного | колонізо́ваних |
| давальний | колонізо́ваному | колонізо́ваній | колонізо́ваному | колонізо́ваним |
| знахідний | колонізо́ваний, колонізо́ваного | колонізо́вану | колонізо́ване | колонізо́вані, колонізо́ваних |
| орудний | колонізо́ваним | колонізо́ваною | колонізо́ваним | колонізо́ваними |
| місцевий | на/у колонізо́ваному, колонізо́ванім | на/у колонізо́ваній | на/у колонізо́ваному, колонізо́ванім | на/у колонізо́ваних |
