| | |
| колоти́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | колоти́тися, колоти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | колоті́мося, колоті́мось, колоті́мся |
| 2 особа | колоти́ся, колоти́сь | колоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колоти́тимуся, колоти́тимусь | колоти́тимемося, колоти́тимемось, колоти́тимемся |
| 2 особа | колоти́тимешся | колоти́тиметеся, колоти́тиметесь |
| 3 особа | колоти́тиметься | колоти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колочу́ся, колочу́сь | коло́тимося, коло́тимось, коло́тимося |
| 2 особа | коло́тишся | коло́титеся, коло́титесь |
| 3 особа | коло́титься | коло́тяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| коло́тячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | колоти́вся, колоти́всь | колоти́лися, колоти́лись |
| жін. р. | колоти́лася, колоти́лась |
| сер. р. | колоти́лося, колоти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| колоти́вшись |
