коліше́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | коліше́нний | коліше́нна | коліше́нне | коліше́нні |
родовий | коліше́нного | коліше́нної | коліше́нного | коліше́нних |
давальний | коліше́нному | коліше́нній | коліше́нному | коліше́нним |
знахідний | коліше́нного, коліше́нний | коліше́нну | коліше́нне | коліше́нних, коліше́нні |
орудний | коліше́нним | коліше́нною | коліше́нним | коліше́нними |
місцевий | на/у коліше́нному, коліше́ннім | на/у коліше́нній | на/у коліше́нному, коліше́ннім | на/у коліше́нних |