| | |
| комизи́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вередувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | комизи́тися, комизи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | комизі́мося, комизі́мось, комизі́мся |
| 2 особа | комизи́ся, комизи́сь | комизі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | комизи́тимуся, комизи́тимусь | комизи́тимемося, комизи́тимемось, комизи́тимемся |
| 2 особа | комизи́тимешся | комизи́тиметеся, комизи́тиметесь |
| 3 особа | комизи́тиметься | комизи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | комижу́ся, комижу́сь | комизимо́ся, комизимо́сь, комизи́мся |
| 2 особа | комизи́шся | комизите́ся, комизите́сь |
| 3 особа | комизи́ться | комизя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| комизячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | комизи́вся, комизи́всь | комизи́лися, комизи́лись |
| жін. р. | комизи́лася, комизи́лась |
| сер. р. | комизи́лося, комизи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| комизи́вшись |
