| комірко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комірко́вий | комірко́ва | комірко́ве | комірко́ві |
| родовий | комірко́вого | комірко́вої | комірко́вого | комірко́вих |
| давальний | комірко́вому | комірко́вій | комірко́вому | комірко́вим |
| знахідний | комірко́вий, комірко́вого | комірко́ву | комірко́ве | комірко́ві, комірко́вих |
| орудний | комірко́вим | комірко́вою | комірко́вим | комірко́вими |
| місцевий | на/у комірко́вому, комірко́вім | на/у комірко́вій | на/у комірко́вому, комірко́вім | на/у комірко́вих |