| | |
| кооперува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кооперува́тися, кооперува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кооперу́ймося, кооперу́ймось |
| 2 особа | кооперу́йся, кооперу́йсь | кооперу́йтеся, кооперу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кооперува́тимуся, кооперува́тимусь | кооперува́тимемося, кооперува́тимемось, кооперува́тимемся |
| 2 особа | кооперува́тимешся | кооперува́тиметеся, кооперува́тиметесь |
| 3 особа | кооперува́тиметься | кооперува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | кооперу́юся, кооперу́юсь | кооперу́ємося, кооперу́ємось, кооперу́ємся |
| 2 особа | кооперу́єшся | кооперу́єтеся, кооперу́єтесь |
| 3 особа | кооперу́ється | кооперу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кооперу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кооперува́вся, кооперува́всь | кооперува́лися, кооперува́лись |
| жін. р. | кооперува́лася, кооперува́лась |
| сер. р. | кооперува́лося, кооперува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кооперува́вшись |
