| копоши́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | копоши́тися, копоши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | копоші́мося, копоші́мось, копоші́мся | |
| 2 особа | копоши́ся, копоши́сь | копоші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | копоши́тимуся, копоши́тимусь | копоши́тимемося, копоши́тимемось, копоши́тимемся |
| 2 особа | копоши́тимешся | копоши́тиметеся, копоши́тиметесь |
| 3 особа | копоши́тиметься | копоши́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | копошу́ся, копошу́сь | копошимо́ся, копошимо́сь, копоши́мся |
| 2 особа | копоши́шся | копошите́ся, копошите́сь |
| 3 особа | копоши́ться | копоша́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| копошачи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | копоши́вся, копоши́всь | копоши́лися, копоши́лись |
| жін. р. | копоши́лася, копоши́лась | |
| сер. р. | копоши́лося, копоши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| копоши́вшись | ||