| | |
| кособо́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кособо́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кособо́чмо |
| 2 особа | кособо́ч | кособо́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кособо́читиму | кособо́читимемо, кособо́читимем |
| 2 особа | кособо́читимеш | кособо́читимете |
| 3 особа | кособо́читиме | кособо́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кособо́чу | кособо́чимо, кособо́чим |
| 2 особа | кособо́чиш | кособо́чите |
| 3 особа | кособо́чить | кособо́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кособо́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кособо́чив | кособо́чили |
| жін. р. | кособо́чила |
| сер. р. | кособо́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кособо́чивши |
