| | |
| коструба́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | коструба́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | коструба́чмо |
| 2 особа | коструба́ч | коструба́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | коструба́читиму | коструба́читимемо, коструба́читимем |
| 2 особа | коструба́читимеш | коструба́читимете |
| 3 особа | коструба́читиме | коструба́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | коструба́чу | коструба́чимо, коструба́чим |
| 2 особа | коструба́чиш | коструба́чите |
| 3 особа | коструба́чить | коструба́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| коструба́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | коструба́чив | коструба́чили |
| жін. р. | коструба́чила |
| сер. р. | коструба́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| коструба́чивши |
