| ко́ханий – дієприкметник | ||||
| (від: коха”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ко́ханий | ко́хана | ко́хане | ко́хані |
| родовий | ко́ханого | ко́ханої | ко́ханого | ко́ханих |
| давальний | ко́ханому | ко́ханій | ко́ханому | ко́ханим |
| знахідний | ко́ханий, ко́ханого | ко́хану | ко́хане | ко́хані, ко́ханих |
| орудний | ко́ханим | ко́ханою | ко́ханим | ко́ханими |
| місцевий | на/у ко́ханому, ко́ханім | на/у ко́ханій | на/у ко́ханому, ко́ханім | на/у ко́ханих |