| кряча́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кряча́чий | кряча́ча | кряча́че | кряча́чі |
| родовий | кряча́чого | кряча́чої | кряча́чого | кряча́чих |
| давальний | кряча́чому | кряча́чій | кряча́чому | кряча́чим |
| знахідний | кряча́чий, кряча́чого | кряча́чу | кряча́че | кряча́чі, кряча́чих |
| орудний | кряча́чим | кряча́чою | кряча́чим | кряча́чими |
| місцевий | на/у кряча́чому, кряча́чім | на/у кряча́чій | на/у кряча́чому, кряча́чім | на/у кряча́чих |
| [розм.] | ||||