| куфі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | куфі́чний | куфі́чна | куфі́чне | куфі́чні |
| родовий | куфі́чного | куфі́чної | куфі́чного | куфі́чних |
| давальний | куфі́чному | куфі́чній | куфі́чному | куфі́чним |
| знахідний | куфі́чний | куфі́чну | куфі́чне | куфі́чні |
| орудний | куфі́чним | куфі́чною | куфі́чним | куфі́чними |
| місцевий | на/у куфі́чному, куфі́чнім | на/у куфі́чній | на/у куфі́чному, куфі́чнім | на/у куфі́чних |
| [іст.] | ||||