| кучеря́вити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кучеря́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кучеря́вмо | |
| 2 особа | кучеря́в | кучеря́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кучеря́витиму | кучеря́витимемо, кучеря́витимем |
| 2 особа | кучеря́витимеш | кучеря́витимете |
| 3 особа | кучеря́витиме | кучеря́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кучеря́влю | кучеря́вимо, кучеря́вим |
| 2 особа | кучеря́виш | кучеря́вите |
| 3 особа | кучеря́вить | кучеря́влять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кучеря́влячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кучеря́вив | кучеря́вили |
| жін. р. | кучеря́вила | |
| сер. р. | кучеря́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кучеря́вивши | ||