| | |
| кучеря́витися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кучеря́витися, кучеря́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | кучеря́витиметься | кучеря́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | кучеря́виться | кучеря́вляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кучеря́влячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кучеря́вився, кучеря́вивсь | кучеря́вилися, кучеря́вились |
| жін. р. | кучеря́вилася, кучеря́вилась |
| сер. р. | кучеря́вилося, кучеря́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кучеря́вившись |
