| | |
| кібернетизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кібернетизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кібернетизу́ймо |
| 2 особа | кібернетизу́й | кібернетизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кібернетизува́тиму | кібернетизува́тимемо, кібернетизува́тимем |
| 2 особа | кібернетизува́тимеш | кібернетизува́тимете |
| 3 особа | кібернетизува́тиме | кібернетизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | кібернетизу́ю | кібернетизу́ємо, кібернетизу́єм |
| 2 особа | кібернетизу́єш | кібернетизу́єте |
| 3 особа | кібернетизу́є | кібернетизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кібернетизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кібернетизува́в | кібернетизува́ли |
| жін. р. | кібернетизува́ла |
| сер. р. | кібернетизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| кібернетизо́ваний |
| Безособова форма |
| кібернетизо́вано |
| Дієприслівник |
| кібернетизува́вши |
