кі́бчик – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кі́бчик | кі́бчики |
родовий | кі́бчика | кі́бчиків |
давальний | кі́бчикові, кі́бчику | кі́бчикам |
знахідний | кі́бчика | кі́бчики, кі́бчиків |
орудний | кі́бчиком | кі́бчиками |
місцевий | на/у кі́бчикові, кі́бчику | на/у кі́бчиках |
кличний | кі́бчику | кі́бчики |