ківо́рій – іменник чоловічого роду | ||
(дароносиця; заглиблення в олтарі для зберігання святих дарів) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ківо́рій | ківо́рії |
родовий | ківо́рія | ківо́ріїв |
давальний | ківо́рію, ківо́рієві | ківо́ріям |
знахідний | ківо́рій | ківо́рії |
орудний | ківо́рієм | ківо́ріями |
місцевий | на/у ківо́рії, ківо́рію, ківо́рієві | на/у ківо́ріях |
кличний | ківо́рію* | ківо́рії* |
[церк.] |