ківше́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ківше́вий | ківше́ва | ківше́ве | ківше́ві |
родовий | ківше́вого | ківше́вої | ківше́вого | ківше́вих |
давальний | ківше́вому | ківше́вій | ківше́вому | ківше́вим |
знахідний | ківше́вий | ківше́ву | ківше́ве | ківше́ві |
орудний | ківше́вим | ківше́вою | ківше́вим | ківше́вими |
місцевий | на/у ківше́вому, ківше́вім | на/у ківше́вій | на/у ківше́вому, ківше́вім | на/у ківше́вих |