| кінцьови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кінцьови́й | кінцьова́ | кінцьове́ | кінцьові́ |
| родовий | кінцьово́го | кінцьово́ї | кінцьово́го | кінцьови́х |
| давальний | кінцьово́му | кінцьові́й | кінцьово́му | кінцьови́м |
| знахідний | кінцьови́й | кінцьову́ | кінцьове́ | кінцьові́ |
| орудний | кінцьови́м | кінцьово́ю | кінцьови́м | кінцьови́ми |
| місцевий | на/у кінцьово́му, кінцьові́м | на/у кінцьові́й | на/у кінцьово́му, кінцьові́м | на/у кінцьови́х |