кіт-воркі́т – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кіт-воркі́т | коти́-воркоти́ |
родовий | кота́-воркота́ | коті́в-воркоті́в |
давальний | кото́ві-воркото́ві, коту́-воркоту́ | кота́м-воркота́м |
знахідний | кота́-воркота́ | коти́-воркоти́, коті́в-воркоті́в |
орудний | кото́м-воркото́м | кота́ми-воркота́ми |
місцевий | на/у кото́ві-воркото́ві, коті́-воркоті́ | на/у кота́х-воркота́х |
кличний | ко́те-ворко́те | коти́-воркоти́ |