| кітля́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (мідник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кітля́р | кітля́ри |
| родовий | кітля́ра | кітля́рів |
| давальний | кітля́рові, кітля́ру | кітля́рам |
| знахідний | кітля́ра | кітля́рів |
| орудний | кітля́ром | кітля́рами |
| місцевий | на/у кітля́рові, кітля́рі | на/у кітля́рах |
| кличний | кітля́ре | кітля́ри |
| [арх.] |