| | |
| ла́ститися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ла́ститися, ла́ститись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ла́стімося, ла́стімось, ла́стімся |
| 2 особа | ла́стися, ла́стись | ла́стіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ла́ститимуся, ла́ститимусь | ла́ститимемося, ла́ститимемось, ла́ститимемся |
| 2 особа | ла́ститимешся | ла́ститиметеся, ла́ститиметесь |
| 3 особа | ла́ститиметься | ла́ститимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ла́щуся, ла́щусь | ла́стимося, ла́стимось, ла́стимся |
| 2 особа | ла́стишся | ла́ститеся, ла́ститесь |
| 3 особа | ла́ститься | ла́стяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ла́стячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ла́стився, ла́стивсь | ла́стилися, ла́стились |
| жін. р. | ла́стилася, ла́стилась |
| сер. р. | ла́стилося, ла́стилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ла́стившись |
