| | |
| легува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | легува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | легу́ймо |
| 2 особа | легу́й | легу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | легува́тиму | легува́тимемо, легува́тимем |
| 2 особа | легува́тимеш | легува́тимете |
| 3 особа | легува́тиме | легува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | легу́ю | легу́ємо, легу́єм |
| 2 особа | легу́єш | легу́єте |
| 3 особа | легу́є | легу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| легу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | легува́в | легува́ли |
| жін. р. | легува́ла |
| сер. р. | легува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| лего́ваний |
| Безособова форма |
| лего́вано |
| Дієприслівник |
| легува́вши |
