| | |
| лексикалізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лексикалізува́тися, лексикалізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | лексикалізува́тиметься | лексикалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | лексикалізу́ється | лексикалізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лексикалізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лексикалізува́вся, лексикалізува́всь | лексикалізува́лися, лексикалізува́лись |
| жін. р. | лексикалізува́лася, лексикалізува́лась |
| сер. р. | лексикалізува́лося, лексикалізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лексикалізува́вшись |
