| | |
| лиця́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лиця́тися, лиця́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лиця́ймося, лиця́ймось |
| 2 особа | лиця́йся, лиця́йсь | лиця́йтеся, лиця́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лиця́тимуся, лиця́тимусь | лиця́тимемося, лиця́тимемось, лиця́тимемся |
| 2 особа | лиця́тимешся | лиця́тиметеся, лиця́тиметесь |
| 3 особа | лиця́тиметься | лиця́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лиця́юся, лиця́юсь | лиця́ємося, лиця́ємось, лиця́ємся |
| 2 особа | лиця́єшся | лиця́єтеся, лиця́єтесь |
| 3 особа | лиця́ється | лиця́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лиця́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лиця́вся, лиця́всь | лиця́лися, лиця́лись |
| жін. р. | лиця́лася, лиця́лась |
| сер. р. | лиця́лося, лиця́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лиця́вшись |
