| ло́ко – іменник середнього роду | ||
| (операція купівлі-продажу валюти або цінних паперів з розрахунком на біржі, де було укладено угоду; умова угоди, за якою ціна не включає витрат на транспортування товару) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ло́ко | ло́ко |
| родовий | ло́ко | ло́ко |
| давальний | ло́ко | ло́ко |
| знахідний | ло́ко | ло́ко |
| орудний | ло́ко | ло́ко |
| місцевий | на/у ло́ко | на/у ло́ко |
| кличний | ло́ко | ло́ко |