| лоюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лоюва́тий | лоюва́та | лоюва́те | лоюва́ті |
| родовий | лоюва́того | лоюва́тої | лоюва́того | лоюва́тих |
| давальний | лоюва́тому | лоюва́тій | лоюва́тому | лоюва́тим |
| знахідний | лоюва́тий | лоюва́ту | лоюва́те | лоюва́ті |
| орудний | лоюва́тим | лоюва́тою | лоюва́тим | лоюва́тими |
| місцевий | на/у лоюва́тому, лоюва́тім | на/у лоюва́тій | на/у лоюва́тому, лоюва́тім | на/у лоюва́тих |