| | |
| лупцюва́ти – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лупцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лупцю́ймо |
| 2 особа | лупцю́й | лупцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лупцюва́тиму | лупцюва́тимемо, лупцюва́тимем |
| 2 особа | лупцюва́тимеш | лупцюва́тимете |
| 3 особа | лупцюва́тиме | лупцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лупцю́ю | лупцю́ємо, лупцю́єм |
| 2 особа | лупцю́єш | лупцю́єте |
| 3 особа | лупцю́є | лупцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лупцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лупцюва́в | лупцюва́ли |
| жін. р. | лупцюва́ла |
| сер. р. | лупцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| лупцьо́ваний |
| Безособова форма |
| лупцьо́вано |
| Дієприслівник |
| лупцюва́вши |
