| | |
| любува́ти – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | любува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | любу́ймо |
| 2 особа | любу́й | любу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | любува́тиму | любува́тимемо, любува́тимем |
| 2 особа | любува́тимеш | любува́тимете |
| 3 особа | любува́тиме | любува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | любу́ю | любу́ємо, любу́єм |
| 2 особа | любу́єш | любу́єте |
| 3 особа | любу́є | любу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| любу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | любува́в | любува́ли |
| жін. р. | любува́ла |
| сер. р. | любува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| любува́вши |
