| | | | |
| любі́сінький1 – прикметник | | |
| | | | |
| (такий, як і був) | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | любі́сінький | любі́сінька | любі́сіньке | любі́сінькі |
| родовий | любі́сінького | любі́сінької | любі́сінького | любі́сіньких |
| давальний | любі́сінькому | любі́сінькій | любі́сінькому | любі́сіньким |
| знахідний | любі́сінький, любі́сінького | любі́сіньку | любі́сіньке | любі́сінькі, любі́сіньких |
| орудний | любі́сіньким | любі́сінькою | любі́сіньким | любі́сінькими |
| місцевий | на/у любі́сінькому, любі́сінькім | на/у любі́сінькій | на/у любі́сінькому, любі́сінькім | на/у любі́сіньких |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
