| | |
| люмпенізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | люмпенізува́тися, люмпенізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | люмпенізу́ймося, люмпенізу́ймось |
| 2 особа | люмпенізу́йся, люмпенізу́йсь | люмпенізу́йтеся, люмпенізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | люмпенізува́тимуся, люмпенізува́тимусь | люмпенізува́тимемося, люмпенізува́тимемось, люмпенізува́тимемся |
| 2 особа | люмпенізува́тимешся | люмпенізува́тиметеся, люмпенізува́тиметесь |
| 3 особа | люмпенізува́тиметься | люмпенізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | люмпенізу́юся, люмпенізу́юсь | люмпенізу́ємося, люмпенізу́ємось, люмпенізу́ємся |
| 2 особа | люмпенізу́єшся | люмпенізу́єтеся, люмпенізу́єтесь |
| 3 особа | люмпенізу́ється | люмпенізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| люмпенізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | люмпенізува́вся, люмпенізува́всь | люмпенізува́лися, люмпенізува́лись |
| жін. р. | люмпенізува́лася, люмпенізува́лась |
| сер. р. | люмпенізува́лося, люмпенізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| люмпенізува́вшись |
