| | |
| люсува́ти – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | люсува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | люсу́ймо |
| 2 особа | люсу́й | люсу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | люсува́тиму | люсува́тимемо, люсува́тимем |
| 2 особа | люсува́тимеш | люсува́тимете |
| 3 особа | люсува́тиме | люсува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | люсу́ю | люсу́ємо, люсу́єм |
| 2 особа | люсу́єш | люсу́єте |
| 3 особа | люсу́є | люсу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| люсу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | люсува́в | люсува́ли |
| жін. р. | люсува́ла |
| сер. р. | люсува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| люсо́ваний |
| Безособова форма |
| люсо́вано |
| Дієприслівник |
| люсува́вши |
| | |
| [діал.] | | |
