| | |
| лізува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лізу́ймо |
| 2 особа | лізу́й | лізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лізува́тиму | лізува́тимемо, лізува́тимем |
| 2 особа | лізува́тимеш | лізува́тимете |
| 3 особа | лізува́тиме | лізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лізу́ю | лізу́ємо, лізу́єм |
| 2 особа | лізу́єш | лізу́єте |
| 3 особа | лізу́є | лізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лізува́в | лізува́ли |
| жін. р. | лізува́ла |
| сер. р. | лізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лізува́вши |
