| | |
| ліквідо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ліквідо́вуватися, ліквідо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ліквідо́вуймося, ліквідо́вуймось |
| 2 особа | ліквідо́вуйся, ліквідо́вуйсь | ліквідо́вуйтеся, ліквідо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліквідо́вуватимуся, ліквідо́вуватимусь | ліквідо́вуватимемося, ліквідо́вуватимемось, ліквідо́вуватимемся |
| 2 особа | ліквідо́вуватимешся | ліквідо́вуватиметеся, ліквідо́вуватиметесь |
| 3 особа | ліквідо́вуватиметься | ліквідо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліквідо́вуюся, ліквідо́вуюсь | ліквідо́вуємося, ліквідо́вуємось, ліквідо́вуємся |
| 2 особа | ліквідо́вуєшся | ліквідо́вуєтеся, ліквідо́вуєтесь |
| 3 особа | ліквідо́вується | ліквідо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ліквідо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ліквідо́вувався, ліквідо́вувавсь | ліквідо́вувалися, ліквідо́вувались |
| жін. р. | ліквідо́вувалася, ліквідо́вувалась |
| сер. р. | ліквідо́вувалося, ліквідо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ліквідо́вувавшись |
