| | |
| лімітува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лімітува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ліміту́ймо |
| 2 особа | ліміту́й | ліміту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лімітува́тиму | лімітува́тимемо, лімітува́тимем |
| 2 особа | лімітува́тимеш | лімітува́тимете |
| 3 особа | лімітува́тиме | лімітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ліміту́ю | ліміту́ємо, ліміту́єм |
| 2 особа | ліміту́єш | ліміту́єте |
| 3 особа | ліміту́є | ліміту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ліміту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лімітува́в | лімітува́ли |
| жін. р. | лімітува́ла |
| сер. р. | лімітува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ліміто́ваний |
| Безособова форма |
| ліміто́вано |
| Дієприслівник |
| лімітува́вши |
