| | | | |
| мандрівни́чий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | мандрівни́чий | мандрівни́ча | мандрівни́че | мандрівни́чі |
| родовий | мандрівни́чого | мандрівни́чої | мандрівни́чого | мандрівни́чих |
| давальний | мандрівни́чому | мандрівни́чій | мандрівни́чому | мандрівни́чим |
| знахідний | мандрівни́чий, мандрівни́чого | мандрівни́чу | мандрівни́че | мандрівни́чі, мандрівни́чих |
| орудний | мандрівни́чим | мандрівни́чою | мандрівни́чим | мандрівни́чими |
| місцевий | на/у мандрівни́чому, мандрівни́чім | на/у мандрівни́чій | на/у мандрівни́чому, мандрівни́чім | на/у мандрівни́чих |
