| | |
| мане́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мане́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мане́жмо |
| 2 особа | мане́ж | мане́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мане́житиму | мане́житимемо, мане́житимем |
| 2 особа | мане́житимеш | мане́житимете |
| 3 особа | мане́житиме | мане́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мане́жу | мане́жимо, мане́жим |
| 2 особа | мане́жиш | мане́жите |
| 3 особа | мане́жить | мане́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мане́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мане́жив | мане́жили |
| жін. р. | мане́жила |
| сер. р. | мане́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мане́живши |
