| маню́сінький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | маню́сінький | маню́сінька | маню́сіньке | маню́сінькі |
| родовий | маню́сінького | маню́сінької | маню́сінького | маню́сіньких |
| давальний | маню́сінькому | маню́сінькій | маню́сінькому | маню́сіньким |
| знахідний | маню́сінький, маню́сінького | маню́сіньку | маню́сіньке | маню́сінькі, маню́сіньких |
| орудний | маню́сіньким | маню́сінькою | маню́сіньким | маню́сінькими |
| місцевий | на/у маню́сінькому, маню́сінькім | на/у маню́сінькій | на/у маню́сінькому, маню́сінькім | на/у маню́сіньких |
| [пестл.] | ||||