| манячі́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (маячити; майоріти) | ||
| Інфінітив | манячі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | манячі́тиме | манячі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | манячі́є | манячі́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| манячі́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | манячі́в | манячі́ли |
| жін. р. | манячі́ла | |
| сер. р. | манячі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| манячі́вши* | ||