| | |
| матеріалізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | матеріалізува́тися, матеріалізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | матеріалізу́ймося, матеріалізу́ймось |
| 2 особа | матеріалізу́йся, матеріалізу́йсь | матеріалізу́йтеся, матеріалізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | матеріалізува́тимуся, матеріалізува́тимусь | матеріалізува́тимемося, матеріалізува́тимемось, матеріалізува́тимемся |
| 2 особа | матеріалізува́тимешся | матеріалізува́тиметеся, матеріалізува́тиметесь |
| 3 особа | матеріалізува́тиметься | матеріалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | матеріалізу́юся, матеріалізу́юсь | матеріалізу́ємося, матеріалізу́ємось, матеріалізу́ємся |
| 2 особа | матеріалізу́єшся | матеріалізу́єтеся, матеріалізу́єтесь |
| 3 особа | матеріалізу́ється | матеріалізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| матеріалізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | матеріалізува́вся, матеріалізува́всь | матеріалізува́лися, матеріалізува́лись |
| жін. р. | матеріалізува́лася, матеріалізува́лась |
| сер. р. | матеріалізува́лося, матеріалізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| матеріалізува́вшись |
