махови́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | махови́чний | махови́чна | махови́чне | махови́чні |
родовий | махови́чного | махови́чної | махови́чного | махови́чних |
давальний | махови́чному | махови́чній | махови́чному | махови́чним |
знахідний | махови́чний | махови́чну | махови́чне | махови́чні |
орудний | махови́чним | махови́чною | махови́чним | махови́чними |
місцевий | на/у махови́чному, махови́чнім | на/у махови́чній | на/у махови́чному, махови́чнім | на/у махови́чних |