| мере́жений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мере́жений | мере́жена | мере́жене | мере́жені |
| родовий | мере́женого | мере́женої | мере́женого | мере́жених |
| давальний | мере́женому | мере́женій | мере́женому | мере́женим |
| знахідний | мере́жений | мере́жену | мере́жене | мере́жені |
| орудний | мере́женим | мере́женою | мере́женим | мере́женими |
| місцевий | на/у мере́женому, мере́женім | на/у мере́женій | на/у мере́женому, мере́женім | на/у мере́жених |