| мерехті́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | мерехті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | мерехті́тиме | мерехті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | мерехти́ть | мерехтя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мерехтячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мерехті́в | мерехті́ли |
| жін. р. | мерехті́ла | |
| сер. р. | мерехті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мерехті́вши | ||