| ме́рин – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ме́рин | ме́рини |
| родовий | ме́рина | ме́ринів |
| давальний | ме́ринові, ме́рину | ме́ринам |
| знахідний | ме́рина | ме́рини, ме́ринів |
| орудний | ме́рином | ме́ринами |
| місцевий | на/у ме́ринові, ме́рині | на/у ме́ринах |
| кличний | ме́рине | ме́рини |