| ме́чет – іменник чоловічого роду | ||
| (піч) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ме́чет | ме́чети |
| родовий | ме́чету | ме́четів |
| давальний | ме́чету, ме́четові | ме́четам |
| знахідний | ме́чет | ме́чети |
| орудний | ме́четом | ме́четами |
| місцевий | на/у ме́четі | на/у ме́четах |
| кличний | ме́чете* | ме́чети* |
| [діал.] |