| мече́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мече́тний | мече́тна | мече́тне | мече́тні |
| родовий | мече́тного | мече́тної | мече́тного | мече́тних |
| давальний | мече́тному | мече́тній | мече́тному | мече́тним |
| знахідний | мече́тний | мече́тну | мече́тне | мече́тні |
| орудний | мече́тним | мече́тною | мече́тним | мече́тними |
| місцевий | на/у мече́тному, мече́тнім | на/у мече́тній | на/у мече́тному, мече́тнім | на/у мече́тних |